Іван Низовий

* * * О, славолюбія мікроб – Він душу наскрізь проїдає! Є ліки від стонадцяти хвороб, Від славолюбія – немає. О, славолюбія єлей, Що губить благородні мети! Це чисто графоманський привілей, Якому заздрять деякі поети. 2003 (с) Низовий Іван Данилович «Зливодиво» (поетична збірка) Луганськ: Глобус. – 2003. – 68 с. – С. 32 Полотно - М. Нейфельд

* * * Нехай стріляють – Гільзи я зберу І виплавлю із міді я підсвічник, І засвічу свічки, І не помру, Допоки взнаю, Чий ото поплічник Стріляє в мене… Ворог мій одвічний Програє цю Не вельми чесну Гру! 2000 (с) Низовий Іван Данилович «Осанна химері» (поезії) Луганськ: Русь. – 2000. – 68 с., портр. – С. 48 Полотно автора з Одеси

* * * Я безмежно щаслива людина! Я покурюю люльку і поварюю борщик, попиваю чайок і пописую віршики, й, крім душі, не болить мені більше                                                                нічого, й ні про що, крім держави своєї,                                                         не думаю, і чекаю терпляче підвищення пенсії і пониження тиску в мізкових клітинах. Я достоту істотно щаслива істота! 2007 ( с) Низовий Іван Данилович «Біла вежа – рідний Вавілон»   ( поезії, переклади,  суржикомовна лірика ) Луганськ: ПП Афанасьєва В.І. – 2007. – 116 с. – С. 19 Полотно - Іван Марчук ...

* * * Ти сколихнула душу всю до дна. Та що там сколихнула – Землетрусом Пройшлась по ній! Регоче Сатана – Не вперше – над розіп’ятим Ісусом. Посміймося ж крізь сльози: дивина, Йому вже до причастя – і в землицю, А він до животворного стегна, Крутого, мов окріп, свою десницю Простягує! Не смішно, далебі… Ніхто тобі не вивершить корони І трону не згромадить – На вербі Пліткують,            замість плакати,                                     ворони. 02.06.1995 (с) Низовий Іван Данилович « Свіча на вітрі » (лірика) Луганськ: Світлиця. – 19 96 . – 46 с. – С. 24 Полотно - Christian Schole

* * * Поїхати б кудись! Але куди, За чим і з а що, зрештою, до кого? Не клич мене, лежачого, дорого, Не знаджуйте мажором, поїзди! Вже котрий рік живу я в ля-мінор: Легені хворі і душа нездужа, І за вікном доба така байдужа, Тупа й жорстока, мовби прокурор. В Тернопіль тягне, прагнеться у Львів, Магнітом притягають рідні Суми... Які печально-безнадійні думи Вулканять в моїй сивій голові! 2002 (с) Низовий Іван Данилович « Значить більше, ніж просто пісня » ( лірика ) Луганськ: Глобус. – 2002 . – 80 с. , портр. – С. 26 Полотно - Соломія Ковтун

* * *                                                        Дочці Лесі По-вкраїнськи для мене звучить Бджолоквітка і вітряна віть… Предковічна природа вчить Розмовляти і розуміть По-вкраїнськи… Хай інший край Гонористо її не сприйма… Помираючи навіть, Знай: Мови кращої в світі нема! По-вкраїнськи сонях цвіте. У верби – українська журба. А Ісуса обличчя святе – Не вкраїнське хіба?! 2003 (с) Низовий Іван Данилович «По промінчику доброти» ( лірика ) Луганськ: Глобус. – 2003. – 80 с., іл. – С. 53 Полотно - Олег Шупляк

ВРАНІШНЯ МОЛИТВА Праведний Боже наш, іже єсі На небесі, опустися на землю: Я твоє нове пришестя приємлю Навіть тоді, як відмовляться всі Від України-Русі. По росі, Боже, пройдися. Візьми Україну – Рай неземний – під небесну раїну, Де Україна цвістиме в красі. Боже наш праведний, іже єсі На небесі, увійди в мою душу: Я тебе, Господи, бачити мушу Навіть тоді, як осліпнемо всі! 1995 (с) Низовий Іван Данилович « Вівтар » ( поезії ) Луганськ: Вид-во «Райдуга» Луганської організації СПУ. – 1995. – 120 с. – С. 10 Полотно - Ю. Пацан