ПРАПРАДІДИ А були ж вони диваками, А були ж вони, А були, Чумаками та козаками – Все уміли і все могли І росли не з чужої ласки, Не з чужої ласки, Їй-пра, А з химерної думки-казки, З незмілимих джерел Дніпра. На півсвіту шаблями бряжчали, На півсвіту й на цілий світ, Із неволі братів виручали, І сестер, і чужих сиріт. І, шукаючи кращу долю Чи для себе, чи для других, Потрапляли самі в неволю До бундючних османів злих. Їх біда батогами вчила, Ой учила ж біда, Покіль Усвідомили: Батьківщина Там, де кості їхніх батьків! І що то – найбільша святиня, Й чужакові до неї – зась! ...Україна в очах засвітилась, Ніби перша щаслива сльоза. 1976 (с) Низовий Іван Данилович « Горобина ніч » ( поезії ) Луганськ . – 19 92 . – 64 с. – С. 16 Полотно - А. Говда
Коментарі
Дописати коментар