"Я безмежно щаслива людина!"

-



* * *
Я безмежно щаслива людина!

Я покурюю люльку і поварюю борщик,
попиваю чайок і пописую віршики,
й, крім душі, не болить мені більше
                                                              нічого,
й ні про що, крім держави своєї,
                                                       не думаю,
і чекаю терпляче підвищення пенсії
і пониження тиску в мізкових клітинах.

Я достоту істотно щаслива істота!


2007


(с) Низовий Іван Данилович
«Біла вежа – рідний Вавілон» 
(поезії, переклади, суржикомовна лірика)
Луганськ: ПП Афанасьєва В.І. – 2007. – 116 с. – С. 19


Полотно - Іван Марчук


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ

-
Зображення
  ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ   Знаю, в чужині за ріднокраєм Журяться безкраю журавлі… Журавлі повернуться, я знаю, З чужини до рідної землі.   Знаю, що у леготі розмаю Принесуть нам весну на крилі; Знаю, що і сам летіти маю До свого села, що на Сулі.   Журавлину тугу відчуваю, Переймаю серцем їх жалі: Жури, жури! – чую в шумі гаю, – Жури, жури! – в тихій ковилі. 2003 (с) Низовий Іван Данилович « Жура за журавлями » (поетична збірка) Луганськ: Глобус. – 2003 . – 100 с . – С. 21 Полотно - Ю. Пацан  
Докладніше

"Дай, Боже, сили і снаги..."

-
Зображення
  * * * Дай, Боже, сили і снаги, І всевеликого терпіння Під градом гострого каміння, Яке жбурляють вороги, Достойно вистояти! Дай, О, Боже, недругам прозріти, В зненависті не сатаніти До краю… Смертю не карай! Дай, Боже, раю на землі Або хоч видимості раю, Щоб я пожив у ньому скраю І всіх простив і пожалів! 2001 (с) Низовий Іван Данилович « В раю, скраєчку » ( поезії останніх літ ) Луганськ: Укрроспроммаш. – 2001 . – 180 с. , портр. – С. 17 Полотно - Ю. Пацан
Докладніше

ПРАПРАДІДИ

-
Зображення
  ПРАПРАДІДИ   А були ж вони диваками, А були ж вони, А були, Чумаками та козаками – Все уміли і все могли І росли не з чужої ласки, Не з чужої ласки, Їй-пра, А з химерної думки-казки, З незмілимих джерел Дніпра. На півсвіту шаблями бряжчали, На півсвіту й на цілий світ, Із неволі братів виручали, І сестер, і чужих сиріт. І, шукаючи кращу долю Чи для себе, чи для других, Потрапляли самі в неволю До бундючних османів злих. Їх біда батогами вчила, Ой учила ж біда, Покіль Усвідомили: Батьківщина Там, де кості їхніх батьків! І що то – найбільша святиня, Й чужакові до неї – зась! ...Україна в очах засвітилась, Ніби перша щаслива сльоза. 1976 (с) Низовий Іван Данилович « Горобина ніч » ( поезії ) Луганськ . – 19 92 . – 64 с. – С. 16 Полотно - А. Говда  
Докладніше