МОЯ ПРОВІНЦІЯ ГЛИБОКА

 

МОЯ ПРОВІНЦІЯ ГЛИБОКА

 

Закурявіла кураїна.

В раїнах – кіптяви рої.

Суржикомовна Україна,

Де живемо,

Як несвої,

По виду нібито вкраїнці,

А за поводженням – хохли

(Недарма в пашпортній сторінці

Етнічну позначку зняли!).

 

Лунає пісня солов’їна,

Аж захлинаються гаї –

Повірив би,

Що це Вкраїна…

Таж ні, то «курські» солов’ї!

 

Радіє радіо невпинно…

Егей, булані, гайта-вйо! –

Це ж пракозацька Україна…

Та ні, то «Руське радійо»!

 

Раює бравурна реклама,

Розтиражована стократ, –

Нарешті українська гама…

Куди там! «Дон», «Москва», «Арбат»…

 

Куди ж я трапив необачно

І всю рідню свою привів?!

…Я вже – прийшов.

Я вже побачив.

Перемогти ще не зумів.

2003

(с) Низовий Іван Данилович

«Жура за журавлями» (поезії)

Луганськ: Глобус. – 2003. – 100 с. – С. 9 – 10

Полотно - Черніков