"Вироджуємось в половців..."

 

* * *

Вироджуємось в половців –

Щоправда,

Вони були кочівники,

А ми

Осідло живемо в численних градах,

І, як поет писав,

Нас тьми і тьми.

Повільно перетворюємось в гуннів –

Та ж ті чужі пустошили краї,

А ми своє, обпльовуючи, гудим,

Обрубуємо корені свої.

Ми половці, ми гунни, ми сармати,

А ще хохли, при сварці, й москалі,

Хіба ж нас можна в націю з’єднати

На цій – чужій для всіх –

Своїй землі?!

Ми з лютих літ не винесли уроку

Патріотизму дійсного,

Тому

І молимось

Чужому богу – Блоку,

І безоглядно віримо йому,

Що… скіфи ми,

Що… Азії ми діти,

Покликані ламать чужі хребти, –

А ми ж своїм не вмієм володіти,

То де вже нам чужі обнять світи!

Ми – байстрюки безликої комуни,

Праправнуки найбільшої орди, –

Не гунни ми!

Давно пощезли гунни

У безвісті.

І нас несе туди.

2000

(с) Низовий Іван Данилович

«Осанна химері» (поезії)

Луганськ: Русь. – 2000. – 68 с., портр. – С. 6

Полотно - В. Гремитських