Особисте життя


Іван Низовий був одружений двічі.


Уперше одружився у 1963 році з Людмилою Іванівною Дзюбою, яка народила поету сина Ігоря. Нині Ігор проживає у Львові.


Удруге Іван Низовий одружився в 1967 році з Дробницькою Ліною Петрівною, уродженкою с. Заріг Оржицького району Полтавської області. Дружина закінчила історико-філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Із Ліною Петрівною поет прожив 45 років. Від цього шлюбу народилася донька Леся  https://www.facebook.com/LesyaNuzovaVelykorod/ . Нині Ліна Петрівна на пенсії. Мешкає разом із донькою на Городоччині Львівської області. 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ

Зображення
  ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ   Знаю, в чужині за ріднокраєм Журяться безкраю журавлі… Журавлі повернуться, я знаю, З чужини до рідної землі.   Знаю, що у леготі розмаю Принесуть нам весну на крилі; Знаю, що і сам летіти маю До свого села, що на Сулі.   Журавлину тугу відчуваю, Переймаю серцем їх жалі: Жури, жури! – чую в шумі гаю, – Жури, жури! – в тихій ковилі. 2003 (с) Низовий Іван Данилович « Жура за журавлями » (поетична збірка) Луганськ: Глобус. – 2003 . – 100 с . – С. 21 Полотно - Ю. Пацан  
Докладніше

"Затопивши правічні дніпровські пороги..."

Зображення
  * * * Затопивши правічні дніпровські пороги, Ми зневажили батьківський рідний поріг… Ідемо навмання, навпростець, без дороги За останню межу, за трагічний моріг.   Після нас і чорнобиль-трава не ростиме, Не густиме вітрами Чернеча гора… О суворий Тарасе, прости нас, прости мене За свавілля сокири й блудливість пера! 1990 (с) Низовий Іван Данилович « Пора косовиці » (вірші , поема) К.: Радянський письменник . – 19 90 . – 102 с. – С. 14   Полотно - Л. Фащенко  
Докладніше

МОЯ ПРОВІНЦІЯ ГЛИБОКА

Зображення
  МОЯ ПРОВІНЦІЯ ГЛИБОКА   Закурявіла кураїна. В раїнах – кіптяви рої. Суржикомовна Україна, Де живемо, Як несвої, По виду нібито вкраїнці, А за поводженням – хохли (Недарма в пашпортній сторінці Етнічну позначку зняли!).   Лунає пісня солов’їна, Аж захлинаються гаї – Повірив би, Що це Вкраїна… Таж ні, то «курські» солов’ї!   Радіє радіо невпинно… Егей, булані, гайта-вйо! – Це ж пракозацька Україна… Та ні, то «Руське радійо»!   Раює бравурна реклама, Розтиражована стократ, – Нарешті українська гама… Куди там! «Дон», «Москва», «Арбат»…   Куди ж я трапив необачно І всю рідню свою привів?! …Я вже – прийшов. Я вже побачив. Перемогти ще не зумів. 2003 (с) Низовий Іван Данилович « Жура за журавлями » (поезії) Луганськ: Глобус. – 2003 . – 100 с . – С. 9 – 10 Полотно - Черніков    
Докладніше