"Затопивши правічні дніпровські пороги..."

-


 

* * *

Затопивши правічні дніпровські пороги,

Ми зневажили батьківський рідний поріг…

Ідемо навмання, навпростець, без дороги

За останню межу, за трагічний моріг.

 

Після нас і чорнобиль-трава не ростиме,

Не густиме вітрами Чернеча гора…

О суворий Тарасе, прости нас, прости мене

За свавілля сокири й блудливість пера!

1990


(с) Низовий Іван Данилович

«Пора косовиці» (вірші, поема)

К.: Радянський письменник. – 1990. – 102 с. – С. 14

 


Полотно - Л. Фащенко

 


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ

-
Зображення
  ЖУРА ЗА ЖУРАВЛЯМИ   Знаю, в чужині за ріднокраєм Журяться безкраю журавлі… Журавлі повернуться, я знаю, З чужини до рідної землі.   Знаю, що у леготі розмаю Принесуть нам весну на крилі; Знаю, що і сам летіти маю До свого села, що на Сулі.   Журавлину тугу відчуваю, Переймаю серцем їх жалі: Жури, жури! – чую в шумі гаю, – Жури, жури! – в тихій ковилі. 2003 (с) Низовий Іван Данилович « Жура за журавлями » (поетична збірка) Луганськ: Глобус. – 2003 . – 100 с . – С. 21 Полотно - Ю. Пацан  
Докладніше

"Дай, Боже, сили і снаги..."

-
Зображення
  * * * Дай, Боже, сили і снаги, І всевеликого терпіння Під градом гострого каміння, Яке жбурляють вороги, Достойно вистояти! Дай, О, Боже, недругам прозріти, В зненависті не сатаніти До краю… Смертю не карай! Дай, Боже, раю на землі Або хоч видимості раю, Щоб я пожив у ньому скраю І всіх простив і пожалів! 2001 (с) Низовий Іван Данилович « В раю, скраєчку » ( поезії останніх літ ) Луганськ: Укрроспроммаш. – 2001 . – 180 с. , портр. – С. 17 Полотно - Ю. Пацан
Докладніше

ПРАПРАДІДИ

-
Зображення
  ПРАПРАДІДИ   А були ж вони диваками, А були ж вони, А були, Чумаками та козаками – Все уміли і все могли І росли не з чужої ласки, Не з чужої ласки, Їй-пра, А з химерної думки-казки, З незмілимих джерел Дніпра. На півсвіту шаблями бряжчали, На півсвіту й на цілий світ, Із неволі братів виручали, І сестер, і чужих сиріт. І, шукаючи кращу долю Чи для себе, чи для других, Потрапляли самі в неволю До бундючних османів злих. Їх біда батогами вчила, Ой учила ж біда, Покіль Усвідомили: Батьківщина Там, де кості їхніх батьків! І що то – найбільша святиня, Й чужакові до неї – зась! ...Україна в очах засвітилась, Ніби перша щаслива сльоза. 1976 (с) Низовий Іван Данилович « Горобина ніч » ( поезії ) Луганськ . – 19 92 . – 64 с. – С. 16 Полотно - А. Говда  
Докладніше