"Ти сколихнула душу всю до дна..."

* * *

Ти сколихнула душу всю до дна.

Та що там сколихнула –

Землетрусом

Пройшлась по ній!

Регоче Сатана –

Не вперше – над розіп’ятим Ісусом.

Посміймося ж крізь сльози: дивина,

Йому вже до причастя – і в землицю,

А він до животворного стегна,

Крутого, мов окріп, свою десницю

Простягує!

Не смішно, далебі…

Ніхто тобі не вивершить корони

І трону не згромадить –

На вербі

Пліткують,

           замість плакати,

                                    ворони.

02.06.1995

(с) Низовий Іван Данилович

«Свіча на вітрі» (лірика)

Луганськ: Світлиця. – 1996. – 46 с. – С. 24

Полотно - Christian Schole