Іван Низовий

* * * Ти сколихнула душу всю до дна. Та що там сколихнула – Землетрусом Пройшлась по ній! Регоче Сатана – Не вперше – над розіп’ятим Ісусом. Посміймося ж крізь сльози: дивина, Йому вже до причастя – і в землицю, А він до животворного стегна, Крутого, мов окріп, свою десницю Простягує! Не смішно, далебі… Ніхто тобі не вивершить корони І трону не згромадить – На вербі Пліткують,            замість плакати,                                     ворони. 02.06.1995 (с) Низовий Іван Данилович « Свіча на вітрі » (лірика) Луганськ: Світлиця. – 19 96 . – 46 с. – С. 24 Полотно - Christian Schole

* * * Поїхати б кудись! Але куди, За чим і з а що, зрештою, до кого? Не клич мене, лежачого, дорого, Не знаджуйте мажором, поїзди! Вже котрий рік живу я в ля-мінор: Легені хворі і душа нездужа, І за вікном доба така байдужа, Тупа й жорстока, мовби прокурор. В Тернопіль тягне, прагнеться у Львів, Магнітом притягають рідні Суми... Які печально-безнадійні думи Вулканять в моїй сивій голові! 2002 (с) Низовий Іван Данилович « Значить більше, ніж просто пісня » ( лірика ) Луганськ: Глобус. – 2002 . – 80 с. , портр. – С. 26 Полотно - Соломія Ковтун

* * *                                                        Дочці Лесі По-вкраїнськи для мене звучить Бджолоквітка і вітряна віть… Предковічна природа вчить Розмовляти і розуміть По-вкраїнськи… Хай інший край Гонористо її не сприйма… Помираючи навіть, Знай: Мови кращої в світі нема! По-вкраїнськи сонях цвіте. У верби – українська журба. А Ісуса обличчя святе – Не вкраїнське хіба?! 2003 (с) Низовий Іван Данилович «По промінчику доброти» ( лірика ) Луганськ: Глобус. – 2003. – 80 с., іл. – С. 53 Полотно - Олег Шупляк

ВРАНІШНЯ МОЛИТВА Праведний Боже наш, іже єсі На небесі, опустися на землю: Я твоє нове пришестя приємлю Навіть тоді, як відмовляться всі Від України-Русі. По росі, Боже, пройдися. Візьми Україну – Рай неземний – під небесну раїну, Де Україна цвістиме в красі. Боже наш праведний, іже єсі На небесі, увійди в мою душу: Я тебе, Господи, бачити мушу Навіть тоді, як осліпнемо всі! 1995 (с) Низовий Іван Данилович « Вівтар » ( поезії ) Луганськ: Вид-во «Райдуга» Луганської організації СПУ. – 1995. – 120 с. – С. 10 Полотно - Ю. Пацан

* * * Живу щодня в передчутті Щасливих перемін, Коли всі грішники й святі Піднімуться з колін, Розправлять плечі Й до небес Молитву вознесуть: «Христос воскрес! Народ воскрес! Кінчилась хресна путь!». Живу весь час передчуттям Глобальних потрясінь, Готов платить своїм життям За велич воскресінь, За скресення живлющих вод, За Великодній дзвін І за щасливий свій народ На святі перемін! 20 – 21.04.1995 (с) Низовий Іван Данилович « Це – мій вертеп » (лірика відчаю і надії) Луганськ: Луганськ а обласна організаці я СПУ. – 199 6 . – 76 с. – С. 8 Полотно - А. Куцаченко

* * *                                                    Деяким землякам Ну хто я перед вами?! Віршомаз При гострому перу й голодній ложці, А ви – пани судьби і владоможці, Хоч до пуття і пару куцих фраз Не стулите, – Ви правите свій бал Під музику московську; Ваші дами Своїми злотоцінними перстами Мою благеньку Музу наповал Вхайдакують... А в Києві, мабуть, Забули про «україну луганську», Де, віру предків зрадивши поганську, Погані діти гнізда собі в’ють На лад чужинський. В кожному гнізді Ще ж вилупиться нехристів орава... Ото вже буде препогана справа! Та нас, хохлів, не буде вже тоді. 1995 (с) Низовий Іван Данилович « Дурман-трава » ( антилірика ) Луганськ: «Глобус» – 2003 . – 96 с. , портр., ілюстр. –  С. 6 – 7 Полотно - з мережі

* * * Недолугі політики наші – Забур’янений нації лан – П’ють із повної чаші дурман, Переївши московської каші. Чи хохли, чи таки ж малороси – Карі очі жирком запливли, А над ланом не видно бджоли В час цвітіння – однісінькі оси! Випадає убивча роса – Помирає преславний чорнозем, І над обрієм тонкосльозим Нависають важкі небеса. 2001 (с) Низовий Іван Данилович « Дурман-трава » ( антилірика ) Луганськ: «Глобус» – 2003 . – 96 с. , портр., ілюстр. –  С. 6 Полотно - Юрій і Валентина Козяр